безоглядний
БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, а, е.
Який не зважає на будь-які застереження, обставини і т. ін., ні з чим не рахується у своїх діях; рішучий.
Нерчин .. не вважав себе вже до кінця безоглядним мрійником (Н. Рибак);
Він [Безбородько] тепер є таким, яким він є. Безоглядний і до нестями самозакоханий (Ірина Вільде);
// Який виявляється або здійснюється, незважаючи на будь-які умови, обставини і т. ін., без розмірковування.
Веселий погляд на створіння Боже, І безоглядна віра до людей, І чулість серця .. Усе те В собі я поховав (В. Самійленко);
Ви згадайте XVIII століття і його безоглядну віру в природну справедливість (В. Підмогильний);
В сутінках очі її [Даші] здавалися ще більшими, в них іскрилася безоглядна рішучість (С. Журахович);
Безоглядне лікування спиртовими настоянками домашнього виготовлення часто призводить до наслідків, цілком протилежних бажаним (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)