безоглядний

безогля́дний

-а, -е.

Який не зважає на будь-які застереження, обставини і т. ін., ні з чим не рахується у своїх діях; рішучий.

|| Який виявляється або здійснюється, незважаючи на будь-які умови, обставини і т. ін., без розмірковування.

Значення в інших словниках

1. безоглядний — (який вирішує свої справи, незважаючи ні на що) безкомпромісний, рішучий, (не рахується ні з чим) відчайдушний.  Словник синонімів Полюги
2. безоглядний — безогля́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. безоглядний — Рішучий, зважливий, г. беззглядний, сил. відчайдушний; (до ворогів) безкомпромісний, г. безкомпромісовий.  Словник синонімів Караванського
4. безоглядний — БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Який не зважає на будь-які застереження, обставини і т. ін., ні з чим не рахується у своїх діях; рішучий. Нерчин .. не вважав себе вже до кінця безоглядним мрійником (Н. Рибак); Він [Безбородько] тепер є таким, яким він є.  Словник української мови у 20 томах
5. безоглядний — див. хоробрий  Словник синонімів Вусика
6. безоглядний — БЕЗУМО́ВНИЙ (не обмежений ніякими умовами, застреженнями), БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНИЙ — .. Нехай уряд наш домагається безумовної заборони атомної зброї та її випробувань (Н.  Словник синонімів української мови
7. безоглядний — Безо́глядний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. безоглядний — БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, а, е. Який не зважає на будь-які застереження, обставини і т. ін., ні з чим не рахується у своїх діях; рішучий. Він [Безбородько] тепер є таким, яким він є. Безоглядний і до нестями самозакоханий (Вільде, Сестри.., 1958, 216); Нерчин..  Словник української мови в 11 томах