безоглядний
БЕЗУМО́ВНИЙ (не обмежений ніякими умовами, застреженнями), БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, БЕЗЗАСТЕРЕ́ЖНИЙ — .. Нехай уряд наш домагається безумовної заборони атомної зброї та її випробувань (Н. Рибак); Не вскочила б (донька) коли-небудь у халепу з цією безоглядною своєю довірливістю (О. Гончар); Харкевича розвеселила ця беззастережна готовність, що була більше схожа на вияв солдатської безвідмовності, ніж на свідоме переконання (С. Голованівський). — Пор. безпере́чний, безсумні́вний.
РІШУ́ЧИЙ (сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, вчинках; який виражає ці якості), ЗВАЖЛИ́ВИЙ, НАВА́ЖЛИВИЙ заст. (завзятий, стійкий у здійсненні, досягненні певної мети); БЕЗОГЛЯ́ДНИЙ, БЕЗГЛЯ́ДНИЙ діал. (який не зважає на будь-які застереження, обставини тощо). Був Степан Пасюга рішучий, відважний (Є. Гуцало); Увечері за чаєм Софія мала зважливий вираз лиця (Леся Українка); Він тепер є таким, яким він є. Безоглядний і до нестями самозакоханий (Ірина Вільде); Зачали розходитися слухи, що суддя злий, гострий і безглядний чоловік... (Н. Кобринська).
Словник синонімів української мови