безособовий

БЕЗОСОБО́ВИЙ, а, е, грам. Який не може бути пов’язаний з будь-яким суб’єктом дії або підметом.

Безособове дієслово; Безособове речення; Безособовий зворот.

Значення в інших словниках

1. безособовий — безособо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безособовий — [беизособовией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
3. безособовий — -а, -е, грам. Який не може бути пов'язаний з будь-яким суб'єктом дії або підметом. Безособове речення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безособовий — БЕЗОСОБО́ВИЙ, а, е. 1. Який не має індивідуальності, своєрідності. Кожний усвідомлює, що поезія та малярство, як і вся художня творчість, ідуть перш за все від “душі й серця”, від людської психології, а не від раціоналістичних “поглядів”...  Словник української мови у 20 томах
5. безособовий — Безособо́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)