безперестанно

БЕЗПЕРЕСТА́ННО. Присл. до безпереста́нний; безперестанку.

Щось вило там безперестанно І страшним голосом ревло (Котл., I, 1952, 123);

Йшов я по городу в грязь і негоду; З хмар безперестанно дощ хлюпотів (Щог., Поезії, 1958, 419);

Йонеску мовчав.. Тільки уста жували безперестанно, наче щось шепочучи нишком (Смолич, І, 1958, 109).

Значення в інших словниках

1. безперестанно — безпереста́нно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безперестанно — Присл. до безперестанний; безперестанку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безперестанно — БЕЗПЕРЕСТА́ННО. Присл. до безпереста́нний; безперестанку. Щось вило там безперестанно І страшним голосом ревло (І. Котляревський); Йшов я по городу в грязь і негоду; З хмар безперестанно дощ хлюпотів (Я. Щоголів); Йонеску мовчав ..  Словник української мови у 20 томах
4. безперестанно — див. безперервно  Словник синонімів Вусика
5. безперестанно — ПОСТІ́ЙНО (весь час, без перерв), БЕЗПЕРЕ́РВНО, БЕЗУПИ́ННО, НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО), НЕСПИ́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́ННО, БЕЗПЕРЕСТА́НКУ, БЕЗПЕРЕ́СТАНУ, БЕЗНАСТА́ННО, НЕНАСТА́ННО, ПОВСЯКЧА́С, БЕЗЗМІ́ННО, БЕЗУСТА́ННО, НЕВІДСТУ́ПНО, НЕЗМІ́ННО, ПОВСЯКДЕ́ННО...  Словник синонімів української мови
6. безперестанно — Безпереста́нно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)