безперестанний

БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, а, е. Який відбувається без перерв, не зупиняючись, не припиняючись; безперервний, постійний.

Настала осінь з її негодою, пішли дощі дрібні та безперестанні (Мирний, IV, 1955, 249);

Непевність та тривога, мов вогонь, жерли Гнатове серце, він аж зблід від безперестанного зворушення (Коцюб., І, 1955, 48);

Супротивників майже не видно. Тільки безперестанні кулеметні черги.. оповіщають про розмір і завзяття бою (Довж., Зач. Десна, 1957, 25).

Значення в інших словниках

1. безперестанний — безпереста́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безперестанний — -а, -е. Який відбувається без перерв, не зупиняючись, не припиняючись; безперервний, постійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безперестанний — БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, а, е. Який відбувається без перерв, не зупиняючись, не припиняючись; безперервний, постійний. І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм, але Цей [Ісус Христос], що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.  Словник української мови у 20 томах
4. безперестанний — див. вічний  Словник синонімів Вусика
5. безперестанний — ПОСТІ́ЙНИЙ (який триває весь час, не припиняючись і не перериваючись), СТА́ЛИЙ, БЕЗПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУПИ́ННИЙ, НЕВПИ́ННИЙ (НЕУПИ́ННИЙ), НЕСПИ́ННИЙ, БЕЗПЕРЕСТА́ННИЙ, БЕЗНАСТА́ННИЙ, НЕНАСТА́ННИЙ, ПОВСЯКЧА́СНИЙ, БЕЗЗМІ́ННИЙ, НЕПЕРЕ́РВНИЙ, БЕЗУСТА́ННИЙ...  Словник синонімів української мови
6. безперестанний — Безпереста́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)