безпритульність

БЕЗПРИТУ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

1. Наявність бездоглядних, безпритульних дітей.

Значне місце в дитячій літературі зайняла тема безпритульності (Іст. укр. літ., II, 1956, 109).

2. Стан за знач. безприту́льний.

Надовго зоставалось на душі тяжке, кривдне почуття своєї бурлацької безпритульності (Гончар, Таврія.., 1957, 17).

Значення в інших словниках

1. безпритульність — безприту́льність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безпритульність — -ності, ж. 1》 Наявність бездоглядних, безпритульних дітей. 2》 Стан за знач. безпритульний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпритульність — БЕЗПРИТУ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Наявність бездоглядних, безпритульних дітей. Значне місце в дитячій літературі 20–30-х років XX ст. зайняла тема безпритульності (з навч. літ.). 2. Стан за знач. безприту́льний.  Словник української мови у 20 томах
4. безпритульність — Безприту́льність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)