безпрогульний

БЕЗПРОГУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має прогулів, виконується без прогулів. .

Значення в інших словниках

1. безпрогульний — безпрогу́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безпрогульний — -а, -е. Який не має прогулів, виконується без прогулів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпрогульний — БЕЗПРОГУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має прогулів, виконується без прогулів. Безпрогульна робота.  Словник української мови у 20 томах