безпрогульний

безпрогу́льний

-а, -е.

Який не має прогулів, виконується без прогулів.

Значення в інших словниках

1. безпрогульний — безпрогу́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безпрогульний — БЕЗПРОГУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має прогулів, виконується без прогулів. Безпрогульна робота.  Словник української мови у 20 томах
3. безпрогульний — БЕЗПРОГУ́ЛЬНИЙ, а, е. Який не має прогулів, виконується без прогулів. .  Словник української мови в 11 томах