безпросвітний
безпросві́тний
-а, -е.
1》 Який не має просвітку, позбавлений світла; темний (про ніч і т. ін.).
|| Який не припиняється; тривалий, постійний.
2》 перен. Сумний, безрадісний.
3》 розм. Який відзначається великою мірою негативної ознаки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови