безсоння

БЕЗСО́ННЯ, я, с.

1. Довге перебування без сну; неспання.

— Од безсоння звелась. П’яту ніч не спимо, не гасимо світла, пильнуєм, щоб не здрімати (Коцюб., II, 1955, 79);

З туману почали виринати озброєні мокрі люди, з запаленими від безсоння очима, босі, погано вдягнені (Довж., Зач. Десна, 1957, 96).

2. Хвороблива відсутність сну.

[Психіатр:] Головне, не треба читати на ніч. Тоді, сподіваюсь, і безсоння мине (Л. Укр., II, 1951, 66);

Іонізоване повітря показане також неврастенікам, особам, що хворіють на безсоння, підвищену втому, головні болі (Наука.., 4, 1961, 50);

Михайло в ті дні помітно змарнів, його напало безсоння (Кучер, Зол. руки, 1948, 52).

Значення в інших словниках

1. безсоння — (хвороблива відсутність сну) безсонниця, безсонність, діал. нічниця.  Словник синонімів Полюги
2. безсоння — безсо́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. безсоння — Несплячка, жм. нічниці, (у дітей) несплячки.  Словник синонімів Караванського
4. безсоння — -я, с. 1》 Довге перебування без сну; неспання. 2》 Хвороблива відсутність сну.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. безсоння — БЕЗСО́ННЯ, я, с. 1. Довге перебування без сну; неспання. – Од безсоння звелась. П'яту ніч не спимо, не гасимо світла, пильнуєм, щоб не здрімати (М. Коцюбинський); Голова йому [Іваненку] від безсоння була важка, як настромлена на плечі торба з піском (В.  Словник української мови у 20 томах
6. безсоння — БЕЗСО́ННЯ (довге перебування без сну); НЕСПА́ННЯ́ (проводження часу без сну). З туману почали виринати озброєні мокрі люди, з запаленими від безсоння очима, босі, погано вдягнені (О.  Словник синонімів української мови
7. безсоння — Безсо́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)