безсоння

БЕЗСО́ННЯ (довге перебування без сну); НЕСПА́ННЯ́ (проводження часу без сну). З туману почали виринати озброєні мокрі люди, з запаленими від безсоння очима, босі, погано вдягнені (О. Довженко); Щоб надолужити нічне неспання, вона трохи спочивала ще удень та вечориною (А. Кримський).

БЕЗСО́ННЯ (хвороблива відсутність сну), БЕЗСО́ННИЦЯ рідше, БЕЗСО́ННІСТЬ зах., НІЧНИ́ЦІ мн. — Біблія — це просто збірник казок, розрахованих на старих дідів, яких мучить безсоння (Григорій Тютюнник); (Очерет:) Нічого собі. Не спиться тільки чогось. Безсонниця (І. Кочерга); — Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); — Сон не бере. — То в тебе нічниці, козаче! (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. безсоння — (хвороблива відсутність сну) безсонниця, безсонність, діал. нічниця.  Словник синонімів Полюги
2. безсоння — безсо́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. безсоння — Несплячка, жм. нічниці, (у дітей) несплячки.  Словник синонімів Караванського
4. безсоння — -я, с. 1》 Довге перебування без сну; неспання. 2》 Хвороблива відсутність сну.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. безсоння — БЕЗСО́ННЯ, я, с. 1. Довге перебування без сну; неспання. – Од безсоння звелась. П'яту ніч не спимо, не гасимо світла, пильнуєм, щоб не здрімати (М. Коцюбинський); Голова йому [Іваненку] від безсоння була важка, як настромлена на плечі торба з піском (В.  Словник української мови у 20 томах
6. безсоння — Безсо́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. безсоння — БЕЗСО́ННЯ, я, с. 1. Довге перебування без сну; неспання. — Од безсоння звелась. П’яту ніч не спимо, не гасимо світла, пильнуєм, щоб не здрімати (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах