безсонячний
БЕЗСО́НЯЧНИЙ, а, е. Без сонця, без сонячного світла.
— Ах, матінко моя, що се мусила бути за безсонячна днина, в котрій ти мене на світ привела! (Коб., І, 1956, 366);
Як пізно розвиднювалося тут, у Петербурзі.., яким коротким-коротким був блідий, безсонячний день! (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 61).
Словник української мови (СУМ-11)