безстатевий

БЕЗСТАТЕ́ВИЙ, а, е. Який не має ознак статі.

∆ Безстате́ве розмно́ження, біол. — розмноження без запліднення, відокремленням частинки організму з дальшим розвитком із неї нового організму.

Безстатевого розмноження, як у гідри, у дощового черв’яка немає (Зоол., 1957, 23).

Значення в інших словниках

1. безстатевий — безстате́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безстатевий — -а, -е. Який не має ознак статі. Безстатеве розмноження біол. — розмноження без запліднення, відокремленням частинки організму з подальшим розвитком із неї нового організму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безстатевий — БЕЗСТАТЕ́ВИЙ, а, е. Який не має ознак статі. Безстатева людина перестане народжувати (М. Руденко); * Образно. Доктор Серафікус промовляв далі: – Розпуста й шлюб обтяжили й розклали почуття .. Це були міркування безстатевої людини!...  Словник української мови у 20 томах