безстрастя

БЕЗСТРА́СТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безстра́сність.

Гарячий і нетерпеливий замолоду, він тепер добре вмів носити маску безстрастя (Ільч., Серце жде, 1939, 50).

Значення в інших словниках

1. безстрастя — безстра́стя іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. безстрастя — БЕЗСТРА́СТЯ, я, с., рідко. Те саме, що безстра́сність. Гарячий і нетерпеливий замолоду, він тепер добре вмів носити маску безстрастя (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах