безторжя

БЕЗТО́РЖЯ, я, с., іст. Застій у торгівлі.

Знов почалися скарги на безторжя, на панські фільварки і на суперництво шляхти на ринках (Тулуб, Людолови, І, 1957, 302).

Значення в інших словниках

1. безторжя — безто́ржя іменник середнього роду застій у торгівлі арх.  Орфографічний словник української мови
2. безторжя — БЕЗТО́РЖЯ, я, с., іст. Застій у торгівлі. Знов почалися скарги на безторжя, на панські фільварки і на суперництво шляхти на ринках (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах