безхмарність
БЕЗХМА́РНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. безхма́рний.
Від сильної інсоляції та безхмарності в пустині всі предмети вдень дуже нагріваються (Курс заг. геол., 1947, 84);
І якщо мрії про мир, спокій, злагоду, безхмарність бували тільки хвилинами в житті Лермонтова, то земні пристрасті характеризують усе його життя і всю його поезію (Рильський, III, 1956, 203).
Словник української мови (СУМ-11)