безхмарно

БЕЗХМА́РНО. Присл. до безхма́рний.

Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарна (Гончар, І, 1954, 483);

// у знач. присудк. сл.

На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарне (Рибак, Що сталося.., 1947, 18).

Значення в інших словниках

1. безхмарно — безхма́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безхмарно — Присл. до безхмарний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безхмарно — БЕЗХМА́РНО. Присл. до безхма́рний. Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарно (О. Гончар); // у знач. пред. На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарно (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
4. безхмарно — Безхмарно нар. Безоблачно.  Словник української мови Грінченка