безхмарно
БЕЗХМА́РНО.
Присл. до безхма́рний.
Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарно (О. Гончар);
// у знач. пред.
На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарно (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗХМА́РНО.
Присл. до безхма́рний.
Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарно (О. Гончар);
// у знач. пред.
На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарно (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)