Словник української мови Грінченка

безхмарно

Безхмарно

нар. Безоблачно.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. безхмарно — безхма́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. безхмарно — Присл. до безхмарний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безхмарно — БЕЗХМА́РНО. Присл. до безхма́рний. Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарно (О. Гончар); // у знач. пред. На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарно (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
  4. безхмарно — БЕЗХМА́РНО. Присл. до безхма́рний. Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарна (Гончар, І, 1954, 483); // у знач. присудк. сл. На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарне (Рибак, Що сталося.., 1947, 18).  Словник української мови в 11 томах