безхмарно —
Присл. до безхмарний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безхмарно —
БЕЗХМА́РНО. Присл. до безхма́рний. Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарно (О. Гончар); // у знач. пред. На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарно (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
безхмарно —
БЕЗХМА́РНО. Присл. до безхма́рний. Уже вечоріло. Сонце заходило безхмарна (Гончар, І, 1954, 483); // у знач. присудк. сл. На душі полковника ставало гарно, тепло і безхмарне (Рибак, Що сталося.., 1947, 18).
Словник української мови в 11 томах
безхмарно —
Безхмарно нар. Безоблачно.
Словник української мови Грінченка