безшелесний
БЕЗШЕЛЕ́СНИЙ, а, е. Тихий, безшумний.
В глибині його [лісу] темній, безшелесній співали полохливі соловейки (Коб., І, 1956, 559).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗШЕЛЕ́СНИЙ, а, е. Тихий, безшумний.
В глибині його [лісу] темній, безшелесній співали полохливі соловейки (Коб., І, 1956, 559).
Словник української мови (СУМ-11)