бекет
БЕКЕ́Т, у, ч., іст. Військова сторожа, пікет.
Округи табора жодних бекетів (Сл. Гр.);
[Воєвода:] Бекети всі уважно перевірить. Підсилить варту. Жодної душі До замка не пускать (Коч., І, 1956, 544).
Словник української мови (СУМ-11)БЕКЕ́Т, у, ч., іст. Військова сторожа, пікет.
Округи табора жодних бекетів (Сл. Гр.);
[Воєвода:] Бекети всі уважно перевірить. Підсилить варту. Жодної душі До замка не пускать (Коч., І, 1956, 544).
Словник української мови (СУМ-11)