Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
бекет —
беке́т іменник чоловічого роду військова сторожа іст.
Орфографічний словник української мови
бекет —
БЕКЕ́Т, у, ч., іст. Військова сторожа, пікет. Округи табора жодних бекетів (Сл. Гр.); [Воєвода:] Бекети всі уважно перевірить. Підсилить варту. Жодної душі До замка [замку] не пускать (І. Кочерга).
Словник української мови у 20 томах
Бекет —
(Becket) Томас, св., бл. 1118-70, англ. священик; 1173 канонізований; з 1155 канцлер Англії і з 1162 архієпископ Кентерберійський; вступив у конфлікт з Генріхом II у справі церковних привілеїв в Англії; убитий у кафедральному соборі Кентербері рицарями короля.
Універсальний словник-енциклопедія
бекет —
БЕКЕ́Т, у, ч., іст. Військова сторожа, пікет. Округи табора жодних бекетів (Сл. Гр.); [Воєвода:] Бекети всі уважно перевірить. Підсилить варту. Жодної душі До замка не пускать (Коч., І, 1956, 544).
Словник української мови в 11 томах
бекет —
Бекет, -та м. Военный пикетъ, стража. Округи табора жадних бекетів. К. ЧР. 308. Скрізь по сей бік стояла на бекешах стража польска. ЗОЮР. I. 263.
Словник української мови Грінченка