берейтор

БЕРЕ́ЙТОР, а, ч., спец. Людина, яка виїжджує коней і навчає верхової їзди.

Мисливці спішилися, і берейтори одвели коней подалі (Бурл., О. Вересай, 1959, 152).

Значення в інших словниках

1. берейтор — бере́йтор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. берейтор — -а, ч., спец. Людина, яка виїжджує коней і навчає верхової їзди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. берейтор — Конезаправляч, див. тренер  Словник чужослів Павло Штепа
4. берейтор — БЕРЕ́ЙТОР, а, ч., спец. 1. Фахівець, який об'їжджає верхових коней і навчає верхової їзди. Мисливці спішилися, і берейтори одвели коней подалі (Ф. Бурлака). 2. Помічник дресирувальника коней у цирку. Чимало берейторів згодом стали відомими дресирувальниками (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. берейтор — бере́йтор (від нім. Bereiter – наїзник) фахівець, який об’їжджає верхових коней і навчає верхової їзди.  Словник іншомовних слів Мельничука