берейтор —
бере́йтор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
берейтор —
-а, ч., спец. Людина, яка виїжджує коней і навчає верхової їзди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
берейтор —
БЕРЕ́ЙТОР, а, ч., спец. 1. Фахівець, який об'їжджає верхових коней і навчає верхової їзди. Мисливці спішилися, і берейтори одвели коней подалі (Ф. Бурлака). 2. Помічник дресирувальника коней у цирку. Чимало берейторів згодом стали відомими дресирувальниками (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
берейтор —
бере́йтор (від нім. Bereiter – наїзник) фахівець, який об’їжджає верхових коней і навчає верхової їзди.
Словник іншомовних слів Мельничука
берейтор —
БЕРЕ́ЙТОР, а, ч., спец. Людина, яка виїжджує коней і навчає верхової їзди. Мисливці спішилися, і берейтори одвели коней подалі (Бурл., О. Вересай, 1959, 152).
Словник української мови в 11 томах