бетон
БЕТО́Н, у, ч. Будівельний матеріал, виготовлений з суміші твердих матеріалів (гравію, піску, щебеню, глини і т. ін.) і цементу або іншої в’яжучої речовини.
Пісок, крейда, глина, відходи металургійної та енергетичної промисловості — от і все, що потрібне для одержання силікатного бетону (Наука.., 1, 1963, 55);
По під’їзних дорогах ешелони везли бетон, залізо і граніт (Перв., II, 1958, 63);
*У порівн. Земля була мерзла і тверда, як бетон (Тют., Вир, 1964, 481).
Словник української мови (СУМ-11)