бивень

БИ́ВЕНЬ див. би́вні.

Значення в інших словниках

1. бивень — би́вень іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бивень — Ікло  Словник чужослів Павло Штепа
3. бивень — БИ́ВЕНЬ див. би́вні.  Словник української мови у 20 томах
4. бивень — Вня, ч., вульг. Погана людина. Бивень, кінь педальний, лошара...  Словник сучасного українського сленгу
5. бивень — (-вня) ч., крим., мол., несхвальн. Людина з обмеженими розумовими здібностями, некмітлива. БСРЖ, 61; ПСУМС, 7; ЯБМ, 1, 83.  Словник жарґонної лексики української мови