бивні
БИ́ВНІ, ів, мн. (одн. би́вень, вня, ч.). Дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.).
Мамут.. копирснув землю великими бивнями й ліг (Ю. Янов., І, 1958, 94);
Зуби в слонів своєрідні. Спереду з рота стирчать два бивні. Це видозмінені різці (Зоол., 1957, 163).
Словник української мови (СУМ-11)