бивні

БИ́ВНІ, ів, мн. (одн. би́вень, вня, ч.).

Дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.).

Мамут [мамонт] .. копирснув землю великими бивнями й ліг (Ю. Яновський);

На Сумщині повсюдно знаходили і продовжують знаходити кістки і бивні мамонтів (з наук.-попул. літ.);

Зуби в слонів своєрідні. Спереду з рота стирчать два бивні. Це видозмінені різці (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. бивні — -ів, мн. (одн. бивень, -вня, ч.). Дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бивні — Дуже розвинені різці верхньої щелепи у слонів, що їх іноді неправильно називають іклами; ростуть протягом усього життя тварини; з б. одержують слонову кістку.  Універсальний словник-енциклопедія
3. бивні — БИ́ВНІ, ів, мн. (одн. би́вень, вня, ч.). Дуже розвинені різці в сучасних та вимерлих хоботних (слонів, мамонтів та ін.). Мамут.. копирснув землю великими бивнями й ліг (Ю. Янов., І, 1958, 94); Зуби в слонів своєрідні. Спереду з рота стирчать два бивні. Це видозмінені різці (Зоол., 1957, 163).  Словник української мови в 11 томах