бивень Вня, ч., вульг. Погана людина. Бивень, кінь педальний, лошара... Словник сучасного українського сленгу
Значення в інших словниках бивень — би́вень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови бивень — Ікло Словник чужослів Павло Штепа бивень — БИ́ВЕНЬ див. би́вні. Словник української мови у 20 томах бивень — (-вня) ч., крим., мол., несхвальн. Людина з обмеженими розумовими здібностями, некмітлива. БСРЖ, 61; ПСУМС, 7; ЯБМ, 1, 83. Словник жарґонної лексики української мови бивень — БИ́ВЕНЬ див. би́вні. Словник української мови в 11 томах