бичуватися
БИЧУВА́ТИСЯ, у́юся, уєшся, недок.
1. То саме, що бичува́ти² 1.
Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору (Сл. Гр.);
Замордована скотина по саме черево грузне у багні; народ бичується, топиться по балках (Стор., І, 1957, 77).
2. Пас. до бичува́ти¹ 2.
Кілька дубів і берлинок з кавунами бичувалося по Дніпру (Н.-Лев., І, 1956, 531).
Словник української мови (СУМ-11)