1. Словник української мови в 11 томах

бичуватися

БИЧУВА́ТИСЯ, у́юся, уєшся, недок.

1. То саме, що бичува́ти² 1.

Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору (Сл. Гр.);

Замордована скотина по саме черево грузне у багні; народ бичується, топиться по балках (Стор., І, 1957, 77).

2. Пас. до бичува́ти¹ 2.

Кілька дубів і берлинок з кавунами бичувалося по Дніпру (Н.-Лев., І, 1956, 531).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бичуватися — бичува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. бичуватися — -уюся, -уєшся, недок. Те саме, що бичувати II 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бичуватися — БИЧУВА́ТИСЯ¹, у́юся, у́єшся, недок. Пас. до бичува́ти¹ 1, 2. Бичувальники формували великі походи, оббігали міста й села і підмовляли всіх зустрічних бичуватися, даючи до того приклад (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. бичуватися — див. іти Словник синонімів Вусика
  5. бичуватися — Бичуватися, -чуюся, -єшся гл. 1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору. Подольск. г. 2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273. Словник української мови Грінченка