1. Словник української мови Грінченка

бичуватися

Бичуватися, -чуюся, -єшся

гл.

1) = бичувати 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору. Подольск. г.

2) Быть тащиму на бичевѣ, идти на бичевѣ. Кілько берлинок і дубів з кавунами бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бичуватися — бичува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. бичуватися — -уюся, -уєшся, недок. Те саме, що бичувати II 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бичуватися — БИЧУВА́ТИСЯ¹, у́юся, у́єшся, недок. Пас. до бичува́ти¹ 1, 2. Бичувальники формували великі походи, оббігали міста й села і підмовляли всіх зустрічних бичуватися, даючи до того приклад (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. бичуватися — див. іти Словник синонімів Вусика
  5. бичуватися — БИЧУВА́ТИСЯ, у́юся, уєшся, недок. 1. То саме, що бичува́ти² 1. Ми раз у раз бичуємось, їдучи на цю гору (Сл. Гр.); Замордована скотина по саме черево грузне у багні; народ бичується, топиться по балках (Стор., І, 1957, 77). 2. Пас. до бичува́ти¹... Словник української мови в 11 томах