блискавичний
БЛИСКАВИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до бли́скавка 1.
Блискавичне сяйво.
2. Швидкий, як блискавка.
Блискавичним рухом скочив [Юрій] на підвіконня (Собко, Зор. крила, 1950, 52);
Напад був блискавичний (Кучер, Чорноморці, 1956, 314);
Блискавична швидкість.
Словник української мови (СУМ-11)