блювотиння —
блювоти́ння іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
блювотиння —
-я, с., розм. Те саме, що блювота 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
блювотиння —
БЛЮВОТИ́ННЯ, я, с., розм. Те саме, що блюво́та 2. При гастроентероколітній формі збудника інколи виділяють з блювотиння і з промивних вод (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах