бліденький

БЛІДЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до бліди́й.

Значення в інших словниках

1. бліденький — бліде́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. бліденький — -а, -е. Зменш.-пестл. до блідий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бліденький — БЛІДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до бліди́й 1–3. Яскраве весняне сонце по-материнському зігріває першу бліденьку травичку (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. бліденький — див. блідий  Словник синонімів Вусика
5. бліденький — Блідий, -а, -е Блѣдный. МВ. ІІ. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. посл. Канев. у. ум. бліденький, блідесенький.  Словник української мови Грінченка