блідавий

БЛІДА́ВИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий; блідуватий.

Нічна темінь здригнула.., і вслід за тим тихо розквітло блідаве світло (Смолич, І, 1947, 149);

Блідаве лице.

Значення в інших словниках

1. блідавий — бліда́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. блідавий — -а, -е. Трохи, злегка блідий; блідуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. блідавий — БЛІДА́ВИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий; блідуватий. Нічна темінь здриґнула.., і вслід за тим тихо розквітло блідаве світло (Ю. Смолич); У Жуля втомлені очі, сітка дочасних зморщок під ними, блідаве обличчя і глухуватий голос (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. блідавий — див. блідий  Словник синонімів Вусика