Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
блідавий —
бліда́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
блідавий —
БЛІДА́ВИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий; блідуватий. Нічна темінь здриґнула.., і вслід за тим тихо розквітло блідаве світло (Ю. Смолич); У Жуля втомлені очі, сітка дочасних зморщок під ними, блідаве обличчя і глухуватий голос (з публіц. літ.).
Словник української мови у 20 томах
блідавий —
БЛІДА́ВИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий; блідуватий. Нічна темінь здригнула.., і вслід за тим тихо розквітло блідаве світло (Смолич, І, 1947, 149); Блідаве лице.
Словник української мови в 11 томах