блідавий — Орфографічний словник української мови

блідавий — -а, -е. Трохи, злегка блідий; блідуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
блідавий — БЛІДА́ВИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий; блідуватий. Нічна темінь здриґнула.., і вслід за тим тихо розквітло блідаве світло (Ю. Смолич); У Жуля втомлені очі, сітка дочасних зморщок під ними, блідаве обличчя і глухуватий голос (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах
блідавий — див. блідий Словник синонімів Вусика
блідавий — БЛІДА́ВИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий; блідуватий. Нічна темінь здригнула.., і вслід за тим тихо розквітло блідаве світло (Смолич, І, 1947, 149); Блідаве лице. Словник української мови в 11 томах