боа
БОА́, невідм. ч.
1. Велика змія з родини удавів, що водиться в тропічних країнах.
2. с., заст. Жіночий шарф з хутра або пір’я.
І знов на їх [дам] лобах забіліли білі хусточки, а на шиях теплі та мохнаті боа (Н.-Лев., II, 1956, 70);
Вона.. з любов’ю старшої сестри защіпляла їй коло шиї якесь легеньке боа (Коб., III, 1956, 110).
Словник української мови (СУМ-11)