боа
БОА́, невідм.
1. ч. Велика змія родини удавових, що водиться в тропічних лісах Америки.
У комерції месьє Гранде був схожий на тигра або на боа: він умів залягти, звернутися в клубок, довго придивлятися до своєї здобичі, а потім ринутися на неї (із журн.).
2. с. Довгий жіночий шарф з хутра чи пір'я.
І знов на їх [дам] лобах забіліли білі хусточки, а на шиях теплі та мохнаті боа (І. Нечуй-Левицький);
Вона .. з любов'ю старшої сестри защіпляла їй коло шиї якесь легеньке боа (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)