1. Словник української мови у 20 томах

боа

БОА́, невідм.

1. ч. Велика змія родини удавових, що водиться в тропічних лісах Америки.

У комерції месьє Гранде був схожий на тигра або на боа: він умів залягти, звернутися в клубок, довго придивлятися до своєї здобичі, а потім ринутися на неї (із журн.).

2. с. Довгий жіночий шарф з хутра чи пір'я.

І знов на їх [дам] лобах забіліли білі хусточки, а на шиях теплі та мохнаті боа (І. Нечуй-Левицький);

Вона .. з любов'ю старшої сестри защіпляла їй коло шиї якесь легеньке боа (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боа — Боа́: — спрут, а також хутряний комір [XI] — удав, полоз [8] Словник з творів Івана Франка
  2. боа — боа́ 1 іменник чоловічого роду, істота удав боа́ 2 іменник жіночого роду жіночий шарф арх. Орфографічний словник української мови
  3. боа — невідм. 1》 ч. Велика змія з родини удавів, що водиться в тропічних країнах. 2》 с., заст. Жіночий шарф із хутра або пір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. боа — боа́ (лат. boa) 1. Змія родини удавових. 2. Жіночий шарф з хутра або пір’я, напр., страусового. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. боа — Боа́ (фр. le boa), не відм. (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. боа — БОА́, невідм. ч. 1. Велика змія з родини удавів, що водиться в тропічних країнах. 2. с., заст. Жіночий шарф з хутра або пір’я. І знов на їх [дам] лобах забіліли білі хусточки, а на шиях теплі та мохнаті боа (Н.-Лев., II, 1956, 70); Вона.. Словник української мови в 11 томах