боа
БОА́, невідм. ч.
1. Велика змія з родини удавів, що водиться в тропічних країнах.
2. с., заст. Жіночий шарф з хутра або пір’я.
І знов на їх [дам] лобах забіліли білі хусточки, а на шиях теплі та мохнаті боа (Н.-Лев., II, 1956, 70);
Вона.. з любов’ю старшої сестри защіпляла їй коло шиї якесь легеньке боа (Коб., III, 1956, 110).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боа — Боа́: — спрут, а також хутряний комір [XI] — удав, полоз [8] Словник з творів Івана Франка
- боа — боа́ 1 іменник чоловічого роду, істота удав боа́ 2 іменник жіночого роду жіночий шарф арх. Орфографічний словник української мови
- боа — невідм. 1》 ч. Велика змія з родини удавів, що водиться в тропічних країнах. 2》 с., заст. Жіночий шарф із хутра або пір'я. Великий тлумачний словник сучасної мови
- боа — БОА́, невідм. 1. ч. Велика змія родини удавових, що водиться в тропічних лісах Америки. У комерції месьє Гранде був схожий на тигра або на боа: він умів залягти, звернутися в клубок, довго придивлятися до своєї здобичі, а потім ринутися на неї (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- боа — боа́ (лат. boa) 1. Змія родини удавових. 2. Жіночий шарф з хутра або пір’я, напр., страусового. Словник іншомовних слів Мельничука
- боа — Боа́ (фр. le boa), не відм. (н. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)