бо
БО¹, спол. причиновий.
Уживається звичайно на початку підрядного речення, а іноді – після першого слова підрядного речення в знач., близькому до тому що, через те що.
Не крути, бо перекрутиш (Номис);
Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені (Т. Шевченко);
Місяць яснесенький Промінь тихесенький Кинув до нас. Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Леся Українка);
Стежка вигиналась знаком питання, бо треба було обминати вишню .. і розбитий навколо неї квітник (І. Сенченко).
БО², част.
1. спонук. Уживається перев. при дієслівних формах наказового способу та інших, близьких їм за значенням словах.
– Галю! Галю! послухай-бо, – промовив менший брат, – слухай-бо, мама принесла чоботи (Марко Вовчок);
– Дивіться. Дивіться-бо! – крикнув Колісник, упираючи очі на середню дівчину (Панас Мирний).
2. підсил. Уживається при питальних займенниках, прислівниках, дієсловах дійсного способу і т. ін. у знач. же (ж).
Іде та .. зупиняється раз у раз, наче його хто пита щохвилинки: “Чий ти парубок, чий парубок у чоботях, чий-бо ти?” (Марко Вовчок);
Багато радощів, але ж бо й праці! (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- бо — бо 1 частка незмінювана словникова одиниця бо 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- бо — част. спонук., підсил. Вживається переважно при дієслівних формах наказового способу, при питальних займенниках, прислівниках, дієсловах тощо; пишеться через дефіс: іди-бо, послухай-бо, дивіться-бо, чий-бо ти.?(але іди ж бо). – Василино!... Літературне слововживання
- бо — сп., тому що, через те що, тим що, того що, бож; ж, же <н. він же боягуз>. Словник синонімів Караванського
- бо — I спол. Уживається звичайно на початку підрядного речення, а іноді – після першого слова підрядного речення в знач. тому що, через те що і т. ін. II част. 1》 спонук. Уживається перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бо — не то ж бо й що. Уживається для підтвердження чиєї-небудь думки, висловленої раніше. — Та, мабуть…— починає вагатися Христя,— це, мабуть, правда. Там таки (у брата) нам важко буде веселитися .. (Мар’яна:) Не то ж бо й що.— То можна до Килини. Фразеологічний словник української мови
- бо — БО спол. (указує на відношення причиновості, що пов'язують головне і підрядне речення, і вживається звичайно на початку підрядного речення, іноді після першого слова в підрядному реченні), ПОЗАЯ́К розм., ПОНЕ́ЖЕ заст. канц.; АДЖЕ́ (ужив. Словник синонімів української мови
- бо — Бо, бож, сп. Бож таки́ пра́вда бо, сп.-частка, пишемо окремо: скажі́ть бо; він бо Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бо — БО¹, спол. Уживається звичайно на початку підрядного речення, а іноді — після першого слова підрядного речення в знач. тому що, через те що і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- бо — Бо сз. 1) Потому что, ибо. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. н. п. 2) Же. Чи ж бо я на світі одная? н. п. Годі бо! Та йди бо швидче! Кв. Словник української мови Грінченка