1. Словник синонімів української мови

бо

БО спол. (указує на відношення причиновості, що пов'язують головне і підрядне речення, і вживається звичайно на початку підрядного речення, іноді після першого слова в підрядному реченні), ПОЗАЯ́К розм., ПОНЕ́ЖЕ заст. канц.; АДЖЕ́ (ужив. на початку підрядного речення, що стоїть після головного); ТОМУ́ ЩО, ЧЕ́РЕЗ ТЕ́ ЩО, ОСКІ́ЛЬКИ, ЗАТИ́М ЩО заст. (ужив. на початку підрядного речення). Я цілую, та дарма. Ми не рідні й не чужі, бо в любові цій нема пісні повної душі (В. Сосюра); Спи, мій малесенький! Пізній бо час (Леся Українка); — У вчених людей завжди буває лисина. Ось ти вивчишся, і в тебе буде, позаяк — голові ж робота велика (Григорій Тютюнник); — Діло велике вже почато, — мовив обережно цар, — повороту не буде, понеже на те воля і благословення Боже (Н. Рибак); Певне, мама навмисне щадила дитячу душу, не хотіла всіма подробицями завдавати хлопцеві зайвого болю, адже ж ішлося про дідуся... (О. Гончар); Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка (О. Довженко); Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками (Григорій Тютюнник); А більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бо — бо 1 частка незмінювана словникова одиниця бо 2 сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. бо — част. спонук., підсил. Вживається переважно при дієслівних формах наказового способу, при питальних займенниках, прислівниках, дієсловах тощо; пишеться через дефіс: іди-бо, послухай-бо, дивіться-бо, чий-бо ти.?(але іди ж бо). – Василино!... Літературне слововживання
  3. бо — сп., тому що, через те що, тим що, того що, бож; ж, же <н. він же боягуз>. Словник синонімів Караванського
  4. бо — I спол. Уживається звичайно на початку підрядного речення, а іноді – після першого слова підрядного речення в знач. тому що, через те що і т. ін. II част. 1》 спонук. Уживається перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бо — БО¹, спол. причиновий. Уживається звичайно на початку підрядного речення, а іноді – після першого слова підрядного речення в знач., близькому до тому що, через те що. Словник української мови у 20 томах
  6. бо — не то ж бо й що. Уживається для підтвердження чиєї-небудь думки, висловленої раніше. — Та, мабуть…— починає вагатися Христя,— це, мабуть, правда. Там таки (у брата) нам важко буде веселитися .. (Мар’яна:) Не то ж бо й що.— То можна до Килини. Фразеологічний словник української мови
  7. бо — Бо, бож, сп. Бож таки́ пра́вда бо, сп.-частка, пишемо окремо: скажі́ть бо; він бо Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бо — БО¹, спол. Уживається звичайно на початку підрядного речення, а іноді — після першого слова підрядного речення в знач. тому що, через те що і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  9. бо — Бо сз. 1) Потому что, ибо. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. н. п. 2) Же. Чи ж бо я на світі одная? н. п. Годі бо! Та йди бо швидче! Кв. Словник української мови Грінченка