бовдуритися
БОВДУРИ́ТИСЯ, ться, недок., діал. Збиратися клубами, купою, стовпом.
Тут бовдуривсь туман у яр лісистий (Фр., XIII, 1954, 175);
На суворому небі неспокійно бовдурились багрянисті дими й хилиталися в темряві (Козл., На переломі, 1947, 127).
Словник української мови (СУМ-11)