богомілля
БОГОМІ́ЛЛЯ, я, с., заст. Ходіння по так званих святих місцях; проща.
Уже просо поспіло, як Горпина з богомілля повернулась (Л. Янов., І, 1959, 335).
Словник української мови (СУМ-11)БОГОМІ́ЛЛЯ, я, с., заст. Ходіння по так званих святих місцях; проща.
Уже просо поспіло, як Горпина з богомілля повернулась (Л. Янов., І, 1959, 335).
Словник української мови (СУМ-11)