боготворити
БОГОТВОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., перех. Обожнювати кого-, що-небудь, схилятися перед ким-, чим-небудь.
Це був.. той самий учитель мови і літератури, якого ми так самовіддано, по-дитячому боготворили (Гур., Осок. друзі, 1946, 32).
Словник української мови (СУМ-11)