боготворіння —
боготворі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
боготворіння —
-я, с. Дія за знач. боготворити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
боготворіння —
БОГОТВОРІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. боготвори́ти. У києворуський період світогляду українського етносу було притаманне шанобливе ставлення, боготворіння рідної землі, природи (з наук. літ.).
Словник української мови у 20 томах